У дослідженні брала участь 21 людина. Усі учасники були старші 18 років і не мали алергії на собак та не боялися їх. Вони взаємодіяли то зі справжніми тваринами, то з іграшками. Для дослідження взяли джек-рассел-тер'єра, золотистого ретрівера і голденду для. Дві гіпотези цього дослідження виявилися вірними. Перша гіпотеза стверджувала, що активність мозку збільшуватиметься зі збільшенням контактів. Чим ближче виявлявся собака чи іграшка, тим більше активності мозку спостерігалося у префронтальній корі. Друга гіпотеза свідчила, що учасники демонструватимуть більшу активність префронтальної кори при взаємодії з собакою, ніж з іграшкою. Це теж виявилося правдою.